Робота “Школи молодого вчителя” у 2015-2016 навчальному році направлена на:
- вивчення системного підходу до планування процесу вивчення теми, а також визначення ролі кожного уроку в системі завдань;
- вивчення та оволодіння елементами педагогічної техніки;
- вивчення психологічних основ уроку, які включають знання психологічних принципів організації уроку, особливостей психологічного розвитку кожного учня в класі (розумові здібності, нахили, інтереси, тип уваги, пам'яті, мислення, сприймання, характер, темперамент, волю);
- вивчення психологічних вимог щодо організації кожного елементу будь-якого виду діяльності учнів на уроці, структура якої передбачає: - мету, мотив, засоби, план діяльності, реалізацію плану, контроль, - корекцію, рефлексію;
- вивчення типів та структури сучасного уроку, основних принципів навчання, раціонального застосування методів навчання;
- вивчення вимог щодо оформлення шкільної документації;
- вивчення методів формування комунікативних умінь (усних і письмових) в умовах особистісно-зорієнтованого підходу.
Протягом 2015-2016 навчального року робота “Школи молодого вчителя” направлена на реалізацію наступних завдань: оволодіння молодими вчителями основних нормативних документів про школу, накреслень Національної доктрини розвитку освіти, нових інноваційних освітніх технологій, сучасних методик викладання; аналізу проблем, які ставились перед вчителями в зв'язку з переходом школи на дванадцятирічний термін навчання і реалізацію Державних стандартів; знайомству з методичною літературою, кращим досвідом вчителів міста.
На 2015-2016 навчальний рік у «Школі молодого вчителя” охоплено навчанням 8 молодих учителів, планується проводити як теоретичні заняття, так і семінари-практикуми.
Організація та проведення стажування молодих спеціалістів
Відповідальність за проведення стажування випускників вищих навчальних закладів у школах покладається на директора або його заступника з навчально-виховної роботи.
До початку навчального року в школах розробляється план роботи з молодими та малодосвідченими вчителями, у якому поряд з іншими заходами відображаються заходи з питань організації і проведення стажування молодих учителів.
З метою своєчасної і чіткої організації роботи із , молодими та малодосвідченими вчителями в закладах освіти видається наказ, у якому зазначаються: • відповідальний за організацію стажування; • строки проведення стажування; • список молодих учителів і закріплених за ними вчителів-наставників;
Вчителі - наставники: • надають допомогу молодим спеціалістам у розробці індивідуальних планів роботи; • контролюють виконання індивідуальних планів молодими; • залучають молодих учителів до роботи в шкільних та методичних об'єднаннях; • надають індивідуальну допомогу молодим учителям з питань удосконалення навчально-виховного процесу, проведення відкритих уроків та позакласних заходів; організують і проводять декади наставника; • подають директорові школи пропозиції про вдосконалення стажування молодих спеціалістів.
Молоді вчителі: • користуються всіма правами і пільгами, які встановлені для педагогічних працівників даного закладу; • несуть відповідальність за обов'язки, які покладені на них трудовими договорами і правилами внутрішнього трудовою розпорядку; • виконують свої функціональні обов'язки згідно з посадою, яку обіймають.
За підсумками стажування директор школи видає наказ, у якому: • зазначає, у який період проводилось стажування молодих учителів; • підбиваються підсумки роботи стажистів, вказується на недоліки в роботі; • відмічаються кращі наставники, зазначаються недоліки, які були допущені в ході роботи молодих учителів; · з метою ліквідації недоліків плануються заходи на наступний навчальний рік.
Зміст і форми роботи наставника з молодим учителем
• Складання індивідуального плану роботи з урахуванням його потреб і можливостей.
• Взаємовідвідування уроків і позакласних заходів з їх подальшим обговоренням.
• Спільні відвідування уроків досвідчених колег і їх ретельний аналіз.
• Випереджувальне відвідування уроків, що проводяться наставником.
• Допомога в розробці уроків, позакласних заходів.
• Надання рекомендацій щодо самоосвіти.
• Ознайомлення з науково-методичною літературою.
• Обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших вчителів.
• Допомога в роботі з важковиховуваними дітьми та їх сім’ями.
• Залучення до методичної, громадської роботи.
Тематика занять різноманітна, це:
- методичні рекомендації молодим вчителям щодо складання календарно-тематичних планів, щоденного планування, ведення класних журналів, організації робочого дня; - дидактичні вимоги до сучасного уроку в світлі нових інноваційних технологій; - етика спілкування учителя з учнями в урочний та позаурочний часи; - виховання патріотизму старших і молодших школярів як соціально-педагогічна проблема; - технологія виховання творчої особистості на уроках; - технологія колективної співпраці учителя та учнів на уроках; - урок у системі особистісно-орієнтованого навчання.
Маємо на увазі:
· Озброєння глибокими і усвідомленими знаннями, використовуванням цього процесу для всестороннього розвитку особи.
· Формування міцних мотивів навчання, постійного самовдосконалення, самонавчання, самовиховання.
· Ефективна дія уроку на розумовий розвиток учнів.
· Виховання вольових якостей, мотивів і досвіду поведінки.
· Формування етичних основ особи, орієнтованих на загальнолюдські цінності.
· Виховання культури відчуттів.
· Мета уроку носить триєдиний характер і складається з трьох взаємозв’язаних, взаємодіючих аспектів: пізнавального, розвиваючого і виховуючого.
· Триєдина мета уроку – це наперед запрограмований вчителем результат, який повинен бути досягнутий вчителем і учнями в кінці уроку.
· Триєдина мета уроку вбирає в себе 3 аспекти: пізнавальний, виховний і розвиваючий.
Пізнавальний аспект
Учити і навчити кожного учня самостійно здобувати знання. Здійснювати виконання головних вимог до оволодіння знаннями: повноту, глибину, усвідомленість, систематичність, системність, гнучкість, оперативність, міцність. Формувати навики – точні, безпомилково виконувані дії, доведені до автоматизму. Формувати уміння – поєднання знань і навиків, які забезпечують успішне виконання діяльності. Доцільно при плануванні освітньої мети уроку вказати, якого рівня якість знань, умінь і навиків що вчиться пропонується досягти на даному уроці: репродуктивного, конструктивного або творчого.
Розвиваючий аспект
Один і той же розвиваючий аспект мети уроку може бути сформульований для триєдиної мети декількох уроків, а іноді і для уроків цілої теми. Розвиваючий аспект складається з декількох блоків: - Розвиток мови - Розвиток мислення - Розвиток сенсорної сфери (окомір) - Розвиток рухової сфери.
Виховуючий аспект
Виховуючий аспект мети повинен передбачати використовування змісту учбового матеріалу, методів навчання, форм організації пізнавальної діяльності в їх взаємодії для здійснення формування і розвитку етичних, трудових, естетичних, патріотичних, екологічних і інших якостей особи школяра. Він повинен бути направлений на виховання правильного відношення до загальнолюдських цінностей, високого почуття цивільного обов’язку.
Виховуюче навчання - це таке навчання, в процесі якого організовується цілеспрямоване формування запланованих педагогом відносин учнів до різних явищ навколишнього життя
Задача вчителя на уроці – формування гуманних відносин на уроці.
Кінцевий результат уроку
Результат роботи вчителя оцінюється через наступні якісні характеристики:
1 – цілеспрямованість його діяльності на уроці;
2 – характер відносин з учнями;
3 – індивідуально-особовий підхід до учнів;
4 – диференційований підхід до навчання;
5 – уміння педагога приводити у відповідність зміст учбового матеріалу, методи навчання і форми організації пізнавальної діяльності учнів;
6 – робота вчителя по формуванню і розвитку загальноучбових навиків і умінь;
7 – робота по розвитку пізнавального інтересу;
8 – робота вчителя по формуванню знань, умінь і навиків і озброєнню учнів способами пізнавальної діяльності;
9 – розвиток здібностей учнів;
10 – об’єктивність оцінки знань учнів,
11 – ефективність зусиль, що розвивають особу;
12 – ефективність виховуючих впливів.
Як бачимо, оцінка результату роботи вчителя на уроці – процес достатньо багатоаспектний і складний. Він не закінчується на характеристиці цих критеріїв, бо результати роботи учнів на уроці є також і критеріями роботи вчителя.
Планування уроку – прикра необхідність чи життєнеобхідна річ до уроку?